Всі записи автора kafuz

Культурна дипломатія в ТНТУ

Група ПО-11 в рамках вивчення курсу «Історія та культура України» зробила внесок у розвиток культурної дипломатії в нашому університеті, шляхом відродження самобутньої української традиції – «Вечорниць», на які були запрошені та взяли участь іноземні студенти. Оскільки, ТНТУ об’єднує в своїх стінах полікультурне середовище, міжкультурний діалог є вагомим фактором у створенні сприятливого клімату міжнародного спілкування, а також у формуванні позитивного іміджу України в країнах походження студентів-іноземців.
Поняття “Культурна дипломатія” використовується для опису процесу обміну ідеями та інформацією, мистецтвом, способом життя, системами цінностей, традиціями, віруваннями та іншими аспектами культури для сприяння кращому розумінню між народами.

Дякуємо організаторам та гостям!

 

Міжнародна науково-технічна конференція «Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій»

Вкотре Кафедра українознавства та філософії ТНТУ  впевнюється, що не має чистих гуманітаріїв чи технарів! Блискуче відкриття конференції з неперевершеною Юліана Грицаюк! Надзвичайно цікаві доповіді від Nadia Litvinenko (БП-21), Инна Гула(ПФ-11), Петручок Юрія(ПФ-11), Оксана Мартиняк(БП-21), Марія Козак(БП-21), Гой Віти(ПФ-11), Богдан Глова(СП-31), Бодрух Ірини(ПМ-11), Юлія Василюк(ПФ-11) та Криворучко Олександра(ММ-11) розказували про таємниці масонів, українських меценатів, які, виявляється, ще не перевелися, український кінематограф, що дивує світ на міжнародних фестивалях, особливості російської пропаганди та життя людини в середовищі соцмереж, тролів, кібербулінгу та мемів та, навіть, шукали відповідь на питання чи був секс у Київські Русі? Дякуємо щиро за вашу допитливість, активність та нашу надію в те, що саме така Молодь стане частиною освіченої, прогресивної України!💪🇺🇦☀️
Натхненні керівники: Галина Щигельська , Андрій Криськов, Володимир Грузін, Оксана Потіха, Олег Герман, Наталья Габрусева, Юрій Гумен та Тома Чоп

31183934_1730066600411750_508551470_o 12 IMG-0be973de2768c0b3c0f197cb7064cbef-V IMG-9d799e6a405a067fc29236529a718b4e-V

День Чорнобильської трагедії

32 роки тому – 26 квітня 1986 року вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян.

Аварія на ЧАЕС — найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі.

630_360_1461336895-3937

О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року на Чорнобильському реакторі №4 прогримів вибух, і кілька сотень працівників та пожежників намагалися загасити пожежу, що не припинялася протягом 10 днів. Тоді загинуло близько 50 співробітників станції і постраждали сотні рятувальників.  Реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. За потужністю радіоактивний викид у 300 разів перевищував атомне бомбардування японського міста Хіросіма. В результаті аварії стався викид йоду-131, цезію-137, стронцію-90, ізотопів плутонію та інших радіоактивних часток. Радіоактивна хмара від аварії пронеслася над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.

Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров’я людей важко досі – тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип’ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.

Населення Прип’яті, яке в 1986 році становило 45 тис. осіб, повністю евакуювали протягом перших трьох днів після вибуху. Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС “Форсмарк” знайшли радіоактивні частинки, які приніс вітер зі сходу, та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація населення із зони ураження.

Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. Понад 2,5 мільйонів мешканців України страждають від захворювань, спричених опроміненням, і близько 80 тисяч із них отримують допомогу. За даними міжнародних організацій, в результаті аварії померли 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами, у Європі зафіксовано 10 тисяч випадків вроджених патологій у новонароджених та 10 тисяч випадків раку щитоподібної залози.

У 1993 році Міжнародне агентство з атомної енергії серед причин аварії на Чорнобильській атомній електростанції вказало на те, що реактор був неправильно спроектований і небезпечний в експлуатації, персонал не був проінформований про небезпеки, допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеку реактора.

Після найбільшої в світі ядерної катастрофи електростанція продовжувала працювати через гостру нестачу електроенергії в Україні. Остаточна зупинка електростанції сталася тільки у 2000 році.

Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Завдяки самопожертві ліквідаторів аварія стала символом жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей та прийдешніх поколінь. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.

Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу. Їхній подвиг назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народу.

Джерело: mfa.gov.ua

Всесвітній день Книги та Авторського права

Всесвітній день книги та авторського права відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року.

Уперше спробу пов’язати 23 квітня з книгами було зроблено 1923 року продавцем книг у Каталонії (Іспанія). Початкова ідея належаала валенсійському письменнику Вісенту Клавелу Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса, спочатку 7 жовтня, в день його народження, а потім – 23 квітня, у день його смерті.

У 1995 році ЮНЕСКО вирішило святкувати Всесвітній день книги та авторського права 23 квітня, оскільки цей  день є датою смерті Вільяма Шекспіра та Інки Ґарсіласо де ла Веґи, а також днем смерті декількох інших видатних авторів, таких як Моріс Дрюон, Халлдор К. Лакснесс, Володимир Набоков, Жозеф Пла і Мануель Вальєхо [1].  Історично збіглося так, що  Шекспір і Сервантес померли 23 квітня 1616 р., – але не в той самий день, тому що на той час Іспанія послуговувалася григоріанським календарем, а Англія – юліанським. Сервантес фактично помер на 10 днів швидше за Шекспіра.

Всесвітній день книги та авторського права було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 року (Резолюція № 3.18). Рішення прийняте з метою просвіти, для подальшого розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найвагомішим засобом поширення знань та найнадійнішим способом їхнього збереження. Це найчудовіший винахід для обміну ідеями за межами людського простору та часу, а також найпотужніша сила викорінення бідності та мирного будівництва . В резолюції відзначається також доцільність проводити в цей день книжкові виставки та ярмарок.

Джерело: Вікіпедія

Олімпіада!

Запрошуємо до участі в олімпіаді з «Історії України»
Шановні студенти!
Запрошуємо Вас взяти участь у I етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Історія України», яка відбудеться 6 березня о 13.00 год., корпус № 1, ауд. 303.
З повагою,
Кафедра українознавства і філософії ТНТУ ім. І. Пулюя

 300px-The_Parthenon_in_Athens

23 лютого народився Казимир Малевич

544px-Автопортрет._Художник._1933._ГРМ
(1878, м. Київ – 1935) – український художник-авангардист білоруського походження, один з засновників супрематизму та кубофутуризму, педагог, теоретик мистецтва. Автор картини «Чорний квадрат».
«І один у полі воїн…» (Юрій Дольд-Михайлик)

21 лютого народився Вікентій Хвойка

 -5-638
(1850, с.Семин, Чехія – 1914) – український археолог чеського походження. Відкрив пам’ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам’яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).